Кресто-Воздвиженский храм г. Винницы | Школа – сад Св. Николая

Проповеди

ВОПРОС НЕДЕЛИ: КАК ПРОВЕСТИ УСПЕНСКИЙ ПОСТ

 

 
Подходит к концу лето. Для кого-то это пора отдыха (в разгаре летние отпуска), для кого-то – время страды (уборка урожая, заготовки на зиму), для школьников и их родителей – суетливая подготовка к новому учебному году.И как венец лета, приходит Успенский пост.Как с максимальной пользой для души провести эти две недели поста и уходящего лета? На этот вопрос отвечают архипастыри и пастыри: архиепископ Пятигорский и Черкесский Феофилакт, епископы Орский и Гайский Ириней, Тарский и Тюкалинский Савватий и Ахтубинский и Енотаевский Антоний, архимандрит Рафаил (Карелин), протоиереи Андрей Ткачев и Александр Авдюгин, священник Димитрий Шишкин.Архиепископ Пятигорский и Черкесский Феофилакт:

– Все-таки Успенский пост, хотя и приходится на две последние недели августа, это возможность осознанно подготовиться ко дню Успения Пресвятой Богородицы, а не венец лета.

Для человека смена сезона вряд ли имеет такое значение, как, например, для медведя. Медведь на зиму впадает в спячку, а летом набирается витаминов и микроэлементов, чтобы пережить эту спячку. В современном мире подходящее для вас место для отпуска можно найти вне зависимости от времени года.

Так что ваш вопрос скорее затрагивает тему жизненных приоритетов.

Честным будет признать, что мой взгляд на эту тему специфический, монашеский. Если к годам в постриге добавить семинарские годы (а семинарская жизнь в начале девяностых строилась по монастырским образцам), получится, что большую часть из своих 41 года я живу по монашескому уставу. И, значит, с точки зрения мирянина пощусь круглый год и практически ежедневно участвую в богослужениях.

Читать далее

Блаженніший Митрополит Онуфрій розповів, як уникнути життєвих катастроф

Митрополит Онуфрій15 травня за богослужінням у Мгарському чоловічому монастирі Полтавської єпархії Блаженніший Митрополит Онуфрій звернувся до пастви зі словом проповіді про чесноту молитви. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Кожен християнин має вживати зусилля, заставляти себе, аби бути добрим. «Особливо треба спонукати себе до молитви, тому що молитва – це є та чеснота, яка робить людину дуже близькою до Бога», – сказав Архіпастир.

Так само, як при бесіді з кимось людина всю свою увагу спрямовує на співрозмовника, решті не надаючи переваги, так треба зосереджуватися під час молитви. «Коли ми молимося до Бога, то ми зосереджуємо увагу на своєму Творцеві», – відзначив Первосвятитель.

Плодом молитви, за словами Його Блаженства, є відчуття добра та зла. Зло може бути запропоноване людині у завуальованому вигляді: на перший погляд воно ніби виглядає дуже благородним і красивим, але всередині – злим. Тому коли людина перебуває в молитві, вона отримує здатність оминати зло, відчуваючи, що запропоноване не є добрим. «Таке відчуття дає людині молитва», – наголосив Архіпастир.

«Сьогодні люди дуже багато переживають про те, що настають останні часи – глобалізація, чіпізація – люди в паніці не знають що робити. Треба молитися Богові», – підкреслив Блаженніший владика. Він зауважив, що розсудливість від молитви дозволяє людині вийти з духовної кризи, вказуючи вірний шлях у житті.

«Тому треба молитися і просити, щоб Бог захищав нас, наставляв нас, допомагав нам жити так, щоб нашим життям прославлялося святе ім’я воскреслого Спасителя, – підсумував Предстоятель. – Тоді скорботи, труднощі і випробування, які трапляються протягом земного життя, не перетворяться для нас на катастрофу. Ми будемо проходити їх, як човен проходить повз морські хвилі, і, зрештою, досягнемо того найголовнішого призначення, заради якого людина створена Богом – вічного спасіння у Христі Іісусі Господі нашому».

За метеріалами: news.church.ua

Блаженніший Митрополит Онуфрій: Хрест Господній захищає людину від багатьох бід

Блаженніший Митрополит Онуфрій

Блаженніший Митрополит Онуфрій

У свято Воздвиження Хреста Господнього Блаженніший Митрополит Онуфрій у своїй проповіді закликав віруючих завжди вдаватися до допомоги Животворящого Хреста Господнього, яким людина захищається від дії диявольських сил.

В наш час ми вшановуємо Хрест Господній, як знаряддя спасіння. «До розп’яття Спасителя, хрест був знаряддям ганебної смерті, яку приймали розбійники та злочинці. Але зійшовши на хрест, Господь освятив це древо, і тепер воно стало знаряддям нашого спасіння», – зазначив Предстоятель.

В житті християнина Хрест відіграє важливу роль: «Ми хрестом прикрашаємо храми, встановлюємо хрести у важливих історично місцях, ми носимо хрестики на своїх грудях». Його Блаженство нагадав, що хрест на грудях – «це знамення яке охороняє людину від багатьох бід і від диявольської сили».

Блаженніший Владика звернув увагу вірних на те, що осіняючи себе хресним знаменням, потрібно робити це правильно і супроводжувати таке знамення словами короткої молитви: «Господи помилуй!», «Господи, Іісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного», «Допоможи мені, Господи!» або «Боже, очисти мене грішного!».

«Будь-яка молитва з правильним хресним знаменням – це велика сила. – сказав Блаженніший Митрополит Онуфрій. – По своїй гріховній зіпсованості, ми, можливо, не до кінця усвідомлюємо це, але прийде час, коли кожен з нас зрозуміє, що силою Хреста Господь убезпечує нас від усього нечистого, злобного, яке несуть в собі падші злі духи».

За метеріалами: news.church.ua

Блаженніший Митрополит Онуфрій: Ворожнеча між людьми залишатиметься доти, доки не буде долатися гріх

Блаженніший Митрополит Онуфрій

Блаженніший Митрополит Онуфрій

У своїй проповіді під час богослужіння у Свято-Троїцькому Браїлівському жіночому монастирі на Вінничині Блаженніший Митрополит Онуфрій наголосив на важливості прикладу святого рівноапостольного князя Володимира для подолання сучасних негараздів і бід. 

Предстоятель підкреслив, що після хрещення Святий князь став милостивим, він годував бідних, калік, сиріт, але найважливіше те, що він став справжнім миротворцем, який примиряв людей між собою. «Оскільки між людьми є гріх, то між ними є і суперництво. – наголосив Його Блаженство. – Воно було, є і буде, поки не подоланий гріх. І це суперництво проявляється в різних формах – у вигляді суперечок чи змагань, наприклад. Та коли люди беруть зброю і йдуть воювати одне проти одного – це є крайня форма того протистояння, яке вносить в людське суспільство гріх».

Блаженніший Владика підкреслив, що за прикладом святого Володимира змінилися й всі наші предки. «Вони почали жити за зовсім іншими законами. Ціллю життя для них стало не награбування багатства, не набуття собі більше землі чи маєтків. Метою для наших пращурів стало вічне спасіння на Небі», – зазначив Блаженніший Митрополит Онуфрій.

За метеріалами: news.church.ua

Проповідь прот. Олександра (05.04.2015)

oAleksandrНаближалося  свято  Іудейської  Паски.  В  столиці  було  дуже  багато  людей – зі  всіх  кінців Палестини  прийшов  народ  в  Єрусалим.  Люди  раділи  і  кричали,  дивлячись  на  Єлеонську  гору – котра  була  самою  високою  з  тих,  що  були  навколо  міста.  Вони  немов  очікували  чогось. Але  на  що  вони  чекали?  Чому  раділи?  Народ  очікував, коли  у  місто  ввійде  Христос!   

Спаситель  і  раніше  бував  у  Єрусалимі,  але  ніколи  Його  не  зустрічали  з  такою  радістю.  Чому?  Ви  напевно  пам*ятаєте, яке  вражаюче  диво  створив  напередодні  Христос  у  селищі  Віфанія.  Він  воскресив  Лазаря, який  уже  чотири  доби  лежав  у  могилі.  Звістка  про  це  диво  дуже  скоро  розповсюдилась, а  потім  народ  дізнався,  що  Великий  Чудотворець  йде  до  Єрусалиму.  І  люди  вийшли  назустріч  привітати  Його!

Спаситель  наказав  Своїм  учням  привести  Йому  молодого  віслюка  і  покрити  його  своєю  одежею.  І  ось  так,  в*їхав  Христос  до  величавої  Іудейської  столиці.  Його  оточили  учні,  натовп  навкруги  щиро  радів  і  святкував,  а  Він  немов  не  бачив  і  не  чув  тих  радощів.  Дивлячись  на  Єрусалим,  на  цей  натовп  людей,  Христос  заплакав.  «Єрусалим, Єрусалим! – сказав  Він, – якби  хоч  в  цей  день  ти  зрозумів, що  служить  твоєму  спасінню!  Ти  тепер  цього  не  бачиш, але  прийде  день  і  час,  коли  обступлять  тебе  вороги,  зруйнують,  знищать  і  не  залишать  камінця  на  камені  за  те,  що  ти  не   розпізнав  того  часу,  коли  до  тебе  завітав  Господь…» 

Чому  Він  говорив  ці  слова  посеред  такого  торжества?  Тому  що, все  це  торжество, всі  ці  радощі  народу  були  побудовані  на  непорозумінні  і  на  повному  нерозумінні.  Люди  мали  надію,  що  Христос  вступить  до  Єрусалиму  і  візьме  у  Свої  руки   земну  владу.  Вони  чекали  великого  і  могутнього  царя,  який  звільнив  би  Ізраїльський  народ  від  володарювання  над  ними  римлян.  А  Господь  в  цей  час  йшов  на  добровільні  приниження  та  страждання.

І  тепер,  як  і  більше  двох  тисяч  років  тому, Господь  іде  до  всіх  нас,  ким  би  ми  не  були  і  де  би  не  знаходились.  Нам  же,  дорогі  брати  і  сестри, треба  прикласти  всі  свої  зусилля  не  бути  такими  змінними  і  не  постійними,  як  Єрусалимський  натовп.

Ми  з  вами  розуміємо,  чому  під  час  свята  Входу  Господнього  в  Єрусалим,  тримаємо  в  руках  своїх  гілочки  верби. Тому  що,  в  наших  з  вами  краях  немає  пальм.  А  верба  –  єдина  рослина, яка  прокидається  до  життя  в  таку  ранню   весняну  пору.  Вона  розцвітає  раніше  всіх  інших  дерев.  Тому  верба  для  нас – це  символ  перемоги  життя  над  смертю, і  пошана  їй  особлива! , ім*ям, яке  вона  носить,  названо  одне  із  великих  свят,  а  саме  Вербна  неділя,  з  яким  щиро  всіх  нас  і  вітаю. Амінь.  

 

Запис телепередачі “Екватор дня”. Тема обговорення: “Великий піст”

EfirПропонуємо до вашої уваги запис телепередачі “Екватор дня”. Тема обговорення: “Великий піст”. Гості стдії голова історичного відділу Вінницької єпархії ієерей Назарій Давидовський та священик Хрестовоздвиженського храму протоієрей Вячеслав Буданевич розкажуть про Великий піст, його особливості та відмінності від інших постів, а також дадуть відповіді на запитання телеглядачів.

Проповідь прот. Олександра (Лк. 10.25-37)

прот. Олександр

прот. Олександр

Святе  Письмо  навчає  людину  всьому  доброму  і  святому.  Воно  благодійно  впливає  на  наші  почуття, бажання  і  запити.  Св. Письмо  навчає  любові  до  Бога  і  до  ближнього.

Ось  так,  один  законник,  про  якого  ми  щойно  чули  із  Евагельського  читання, підійшов  до  Христа  і  запитав : «А  хто  мій  ближній?». У  теперішній  вік  важко  розібратися,  хто  для  нас  ближній, важко  не  тому, що  вік  поганий, а  тому, що  ми,  котрі  живемо  у  цей  вік, погані. Ми  готові  скоріше  проявити  любов  до  дальніх  наших, бо  хто  подалі  від  нас, тих  легше  любити, легше  і  турбуватися   про  них  на  відстані.  Людство  на  землі,  за  різними  причинами,  розділено  тепер. Це  ще  більше  ускладнює  відповісти  на  питання : хто  ж  ближній  мій?.

Детальніше

Проповедь прот. Александра (Мф. 8. 5 -13.)

У Капернаумі римский сотник просив Господа, про зцілення свого слуги. Господь сказав йому : «Я прийду і зцілю його». Але сотник впав до ніг Христа і відповідав : «Господи! Я недо-стойний, щоб Ти увійшов під кров мій, але скажи тільки слово, і видужає слуга мій». Яка віра у сотника!
Поведінка його, свідчить про його щирість та тверду віру в Божественну могутність Христа Спасителя. Сотник, язич-ник, мав віру, якої не було у іудеїв. Це відмітив Господь : «Істино кажу вам : і в Ізраїлі не знайшов Я такої віри». І сказав Ісус сотнику : « іди, і як ти вірував, так буде тобі». І одужав слуга його в той же час.
Справжня віра здатна творити чудеса. Справжня віра приємна Богу і спасительна для нас. Ми виховані в православ-ній вірі, але її, як дар Божий, потрібно хранити, зігрівати та примножувати. Одної віри, без справжнього християнського життя недостатньо, потрібно показувати свою віру в справах і справами свідчити про свою віру.
Господь похвалив віру сотника і нагородив його, од-ним словом зціливши його слугу. Такої віри від всіх вимагає Господь, такої віри вимагає Він і від нас. Будемо вдячні Госпо-ду за те, що Він дав нам спасительний дар віри і з нею незчи-сленні блага. По вірі нашій тепер, як і у давні часи, Господь творить чудеса і в самих віруючих, і по вірі їхній чудодіє в других людях.
Будемо твердо триматися нашої віри в Христа, та на-магатися жити по вірі достойно і праведно, щоб також, як сот-ник, почути слово Спасителя: «І, як ти вірував, то буде тобі!».

Подписаться на обновления сайта