Кресто-Воздвиженский храм г. Винницы | Школа – сад Св. Николая

Школа-сад->

Конфлікт навколо храму у Львові викликаний штучно радикальними силами — прес-служба єпархії

Інформаційно-просвітницький відділ публікує коментар прес-служби Львівської єпархії УПЦ щодо конфлікту навколо храму на честь святого рівноапостольного князя Володимира у Львові.

Храм св. рівноапостольного князя Володимира м.Львова

28 січня 2018 року, вранці, у Львові (мікрорайон Сихів) радикально налаштовані сили, організовані представниками політичної партії «Свобода», влаштували пікетування та акцію протесту біля храму на честь святого рівноапостольного князя Володимира, котрий відноситься до Української Православної Церкви. Учасники акції заявили, що вимагають демонтаж незаконно збудованого храму, в образливій формі виявляли зневагу до релігійних переконань парафіян, скандували агресивні лозунги, чим заважали проведенню Богослужіння не лише у храмі, проти якого боролися, але й в сусідньому храмі, який належить до УПЦ КП. Головним звинуваченням, яке висували православній громаді, було незаконне зведення храму та самозахват землі.

Львівська єпархія наголошує, що згаданий храм був зведений на даній земельній ділянці, відповідно до Рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 333 від 29.08.1991 р. та Ухвали Львівської міської ради № 1108 від 21.06.2001 р. Право розташування на земельній ділянці зазначеного храму були підтвердженні Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду, Рішенням Господарського суду Львівської області та Вищого адміністративного суду України. Таким чином, релігійна громада УПЦ Сихівського району в м. Львові, на підставі вимог ст. 13 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», та на підставі чинного законодавства України, яке регулює вказані правовідносини, з часу своєї первинної реєстрації, як юридичної особи, з 17.09.1991 р. по даний час, є юридичною особою, що наділена дієправоздатністю, з моменту реєстрації Статуту, є правонаступником попередньої юридичної особи, під найменуванням: релігійна громада Української Православної Церкви м. Львова Сихівський житловий масив, що стосується офіційно діючої в Україні релігійної конфесії – Української Православної Церкви. Тому всі звинувачення представників Свободи та інших радикальних сил, які намагаються зруйнувати міжконфесійний мир у Львові, є абсурдними. Конфлікт, який стався під час недільного Богослужіння 28 січня є штучно вигаданим та безпідставно організованим  силами, які на святому хочуть заробити свої грішні рейтинги.

На території зазначеної земельної ділянки розташовані поруч два храми УПЦ та УПЦ КП, громади яких, останнім часом розпочали мирне співіснування, що веде до єднання львівської громади та відкриває шлях до початку міжконфесійного діалогу. Єпархія закликає представників місцевих органів влади, політичних партій та громадськості дати можливість релігійним громадам самим визначитися зі своїм майбутнім.

Наголошуємо ще раз на тому, що у Львові панує мир і порозуміння між всіма гілками християнства та іншими релігіями, що ми вимагаємо у представників агресивно налаштованих радикальних організацій поважати це і не заробляти собі політичну підтримку за рахунок роздмухування штучно вигаданих конфліктів. Міжконфесійний мир та взаємоповага до релігійних переконань кожного жителя чи гостя міста Львова є тим високодуховним надбанням громади міста, який ми шануємо і не допустимо зруйнувати.

Літургія на музику Миколи Леонтовича прозвучала У Спасо-Преображенському соборі м. Вінниці

13 грудня, в день 140-ї річниці від дня народження видатного композитора Миколи Леонтовича, у Спасо-Преображенському кафедральному соборі м. Вінниці відбувся концерт духовної музики.

Академічний камерний хор імені Д. Бортнянського з м. Чернігова виконав «Літургію святого Іоанна Златоустого», яку Леонтович написав у 1919 році.

Концерт відбувся у рамках Першого Всеукраїнського фестивалю імені Миколи Леонтовича, який проходив з 11 по 13 грудня у м. Вінниці і був організований управлінням культури Вінницької обласної державної адміністрації, обласним Центром народної творчості та Вінницьким училищем культури і мистецтв імені М. Леонтовича. На концерті був присутній митрополит Вінницький і Барський Симеон та представники духовенства Вінницької єпархії УПЦ. Музичне виконання доповнювали коментарі ведучого концерту секретаря Вінницького єпархіального управління протодиякона Владислава Демченко, котрий розповів про життєвий і творчий шлях Миколи Леонтовича та пояснив духовне значення Літургії, наголосивши на основних моментах цього богослужіння.

По закінченню музичного твору митрополит Симеон подякував хору з Чернігова і його керівнику Івану Богданову за чудовий спів. Владика підкреслив, що від якості співу і його духовності багато у чому залежить молитовний настрій на богослужінні. «Сьогодні ви показали саме такий зразок духовного православного співу, який надихає на молитву» – зазначив Архіпастир. У свою чергу керівник хору подякував Вінниці, вінничанам і особливо організаторам фестивалю за гостинність. Іван Богданов подарував митрополиту Симеону музичну візитівку свого хору – CD із записом 35 сакральних творів Д. Бортнянського.

Завершився духовний концерт у Спасо-Преображенському соборі спільною молитвою за Україну «Боже великий єдиний».

Прес-служба Вінницької єпархії

 

Начался Рождественский пост

Завтра начинается Рождественский пост

Рождественский пост в 2017 году: 28 ноября – 6 января 2018 года

Как был установлен Рождественский пост?

Установление Рождественского поста, как и других многодневных постов, относится к древним временам христианства. Уже с четвертого века св. Амвросий Медиодаланский, Филастрий, блаженный Августин упоминают в своих творениях Рождественский пост. В пятом веке о древности Рождественского поста писал Лев Великий.

Первоначально Рождественский пост длился у одних христиан семь дней, у других – несколько больше. На соборе 1166 года бывшем при константинопольском патриархе Луке и византийском императоре Мануиле всем христианам было положено хранить пост пред великим праздником Рождества Христова сорок дней.

Антиохийский патриарх Вальсамон писал, что “сам святейший патриарх сказал, что, хотя дни этих постов (Успенского и Рождественского. – Ред.) не определены правилом, понуждаемся, однако, последовать неписаному церковному преданию и долженствуем поститься… от 15 дня ноября”.

Рождественский пост – последний многодневный пост в году. Он начинается 15 (28 – по новому стилю) ноября и продолжается до 25 декабря (7 января), длится сорок дней и потому именуется в Церковном уставе Четыредесятницей, так же, как и Великий пост. Так как заговенье на пост приходится в день памяти св. апостола Филиппа (14 ноября старого стиля), то этот пост называют Филипповым.

Зачем установлен Рождественский пост?

Рождественский пост – зимний пост, он служит для нас к освящению последней части года таинственным обновлением духовного единения с Богом и приготовлением к празднованию Рождества Христова.

Лев Великий пишет: “Само хранение воздержания запечатлено четырьмя временами, чтобы в течение года мы познали, что непрестанно нуждаемся в очищении и что при рассеянии жизни всегда надо стараться нам постом и милостынею истреблять грех, который приумножается бренностью плоти и нечистотою пожеланий”.

По словам Льва Великого, Рождественский пост есть жертва Богу за собранные плоды.

“Как Господь ущедрил нас плодами земли, – пишет святитель, – так и мы во время этого поста должны быть щедры к бедным”.

По словам Симеона Фессалоникийского, “пост Рождественской Четыредесятницы изображает пост Моисея, который, постившись сорок дней и сорок ночей, получил на каменных скрижалях начертание словес Божиих. А мы, постясь сорок дней, созерцаем и приемлем живое слово от Девы, начертанное не на камнях, но воплотившееся и родившееся, и приобщаемся Его Божественной плоти”.

Рождественский пост установлен для того, чтобы мы ко дню Рождества Христова очистили себя покаянием, молитвою и постом, чтобы с чистым сердцем, душой и телом могли благоговейно встретить явившегося в мир Сына Божия и чтобы, кроме обычных даров и жертв, принести Ему наше чистое сердце и желание следовать Его учению.

Когда начали праздновать Рождество Христово?

Начало этого праздника относится к временам Апостолов. В Апостольских постановлениях говорится: “Храните, братия, дни праздничные, и, во-первых, день Рождества Христова, которое да празднуется вами в 25-й день десятого месяца” (desembri). Там же сказано: “День Рождества Христова да празднуют, в он же нечаемая благодать дана человекам рождением Божия Слова из Марии Девы на спасение миру”.

Во втором столетии на день Рождества Христова, 25 декабря (юлианского календаря), указывает Климент Александрийский.

В третьем веке о празднике Рождества Христова упоминает св. Ипполит.

Во время гонений христиан Диоклетианом, в начале четвертого века, в 303 году, 20 000 никодимийских христиан было сожжено в храме в самый праздник Рождества Христова.

С того времени, когда Церковь получает свободу и делается господствующей в Римской империи, праздник Рождества Христова мы находим во всей Вселенской Церкви, как это можно увидеть из поучений св. Ефрема Сирина, св. Василия Великого, Григория Богослова, Григория Нисского, св. Амвросия, Иоанна Златоустого и других отцов Церкви четвертого века на праздник Рождества Христова.

Никифор Каллист, писатель семнадцатого века, в своей церковной истории пишет, что император Юстиниан в шестом веке установил праздновать Рождество Христово по всей земле.

В пятом веке Патриарх Константинопольский Анатолий, в седьмом Софроний и Андрей Иерусалимские, в восьмом св. Иоанн Дамаскин.Козьма Маиумский и Герман, Патриарх Цареградский, в девятом преподобная Кассия и другие, имена которых нам неизвестны, написали для праздника Рождества Христова многие священные песнопения, которые и ныне звучат в храмах для прославления светло празднуемого события.

Как питаться в Рождественский пост?

Устав Церкви учит, от чего следует воздерживаться во время постов – “все благочестиво постящиеся строго должны соблюдать уставы о качестве пищи, то есть воздерживаться в посте от некоторых брашен [то есть еды, пищи. – Ред.], не как от скверных (да не будет сего), а как от неприличных посту и запрещенных Церковью. Брашна, от которых должно воздерживаться в посты, суть: мясо, сыр, коровье масло, молоко, яйца, а иногда и рыба, смотря по различию святых постов”.

Правила воздержания, предписанные Церковью в Рождественский пост, столь же строги, как и Петров пост. Кроме того, в понедельник, среду и пятницу Рождественского поста уставом запрещаются рыба, вино и елей и дозволяется принимать пищу без масла (сухоядение) только после вечерни. В остальные же дни – вторник, четверг, суббота и воскресенье – разрешено принимать пищу с растительным маслом. Рыба во время Рождественского поста разрешается в субботние и воскресные дни и великие праздники, например, в праздник Введения во храм Пресвятой Богородицы, в храмовые праздники и во дни великих святых, если эти дни приходятся на вторник или четверг. Если же праздники приходятся на среду или пятницу, то разрешение поста положено только на вино и елей.

От 20 декабря до 25 декабря (старого стиля) пост усиливается, и в эти дни даже в субботу и воскресенье рыба не благословляется. Между тем именно на эти дни приходится празднование гражданского Нового года, и нам, православным христианам, надо быть особенно собранными, чтобы весельем, винопитием и вкушением пищи не нарушить строгость поста.

Постясь телесно, в то же время необходимо нам поститься и духовно. “Постящеся, братие, телесне, постимся и духовне, разрешим всяк союз неправды”, – заповедует Святая Церковь.

Пост телесный, без поста духовного, ничего не приносит для спасения души, даже наоборот, может быть и духовно вредным, если человек, воздерживаясь от пищи, проникается сознанием собственного превосходства от сознания того, что он постится. Истинный пост связан с молитвой, покаянием, с воздержанием от страстей и пороков, искоренением злых дел, прощением обид, с воздержанием от супружеской жизни, с исключением увеселительных и зрелищных мероприятий, просмотра телевизора. Пост не цель, а средство – средство смирить свою плоть и очиститься от грехов. Без молитвы и покаяния пост становится всего лишь диетой.

Сущность поста выражена в следующей церковной песне: “Постясь от брашен, душа моя, а от страстей не очищаясь, – напрасно утешаемся неядением: ибо – если пост не принесет тебе исправления, то возненавидена будет от Бога, как фальшивая, и уподобится злым демонам, никогда не ядушим”.

Некоторые считают, что при современном бедственном положении в России, когда не выплачивают зарплату, когда у многих нет денег, пост не тема для разговора. Напомним слово Оптинских старцев: “Не хотят поститься добровольно – будут поститься недобровольно…”

МОЩИ И ПОСОХ ПРЕПОДОБНОГО ПАИСИЯ ВЕЛИЧКОВСКОГО ВПЕРВЫЕ ПРИВЕЗУТ В КИЕВ

25-29 ноября святыни будут находиться в Лавре.

С 25 по 29 ноября 2017 года в Киеве будут пребывать мощи и посох выдающегося подвижника и возобновителя православного старчества преподобного Паисия Величковского. Святыни доставят в столицу Украины впервые, для поклонения верующих они будут доступны в Святой Успенской Киево-Печерской Лавре, сообщает Lavra.ua.

Торжественная встреча состоится 25 ноября в 16.00 у центральных Святых врат обители. Затем святыни перенесут в Трапезный храм в честь преподобных Антония и Феодосия Печерских (ул. Лаврская 9, корпус №29).

С 26 по 29 ноября ковчег с мощами и посох будут открыты для поклонения в Крестовоздвиженском храме (у входа в Ближние пещеры, корпус №24). 28 ноября, в день памяти прп. Паисия Величковского, в Крестовоздвиженском храме будет совершена праздничная Литургия (начало в 6.30).

Мощи и посох преподобного Паисия будут доставлены в Киев из Кицканского Ново-Нямецкого ставропигиального мужского монастыря (Молдова) по благословению Блаженнейшего Митрополита Киевского и всея Украины Онуфрия. Принесение святынь организовывает Международный институт афонского наследия (МИАН) в рамках проведения в Киево-Печерской Лавре 27-28 ноября 2017 года Международной конференции «Паисиевские чтения». Форум посвящен 295-летию со дня рождения преподобного.

Спочив у Бозі клірик Вінницької єпархії протоієрей Василій Рішко. ОНОВЛЕНО

Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви з сумом повідомляє, що 17 листопада 2017 року, о 00.07 годині, на 65-му році життя, після важкої хвороби спочив у Бозі клірик Вінницької єпархії протоієрей Василій Рішко.
Протоієрей Василій Рішко народився 25 січня 1953 року у с. Копашнево Хустського району Закарпатської області в родині селян. У 1976 році, по закінченні Одеської духовної семінарії, був рукопокладений у сан диякона, а згодом і священика та приїхав до Вінниці разом з призначеним на Вінницьку кафедру єпископом Агафангелом (Саввиним) (нині – митрополит Одеський і Ізмаїльський).
З 1976 по 1996 рік, займаючи посаду секретаря Вінницького єпархіального управління, проявив таланти церковного адміністратора, та дипломата. Отець Василій відстоював інтереси Церкви у непрості для неї часи державного атеїзму, вмів знаходити потрібні слова у діалозі з представниками влади і громадськості. Протоієрей Василій мав беззаперечний авторитет серед духовенства і був кращим помічником для Правлячого Архієрея в організації богослужінь, церковних заходів і урочистостей.
Отець Василій Рішко був добрим пастирем для своєї пастви і прикладом віри і життя по вірі. З 1976 по 1983 рік він був штатним кліриком тодішнього вінницького кафедрального собору на честь Різдва Пресвятої Богородиці. А з 1983 по 2007 рік обіймав посаду настоятеля Свято-Воскресенського храму м. Вінниці. Саме у цьому храмі у повній мірі проявилися пастирські таланти протоієрея Василія Рішка. Парафіяни старшого віку пригадують бесіди о. Василія, які він проводив після вечірніх богослужінь щонеділі. Це були не лише проповіді, а живе безпосереднє спілкування пастиря зі своєю паствою.
Стараннями о. Василія Рішко Свято-Воскресенський храм був відреставрований як всередині, так і ззовні. На території храму майже завершене зведення другого – хрещального храму.
У 1994 році протоієрей Василій Рішко був призначений на посаду настоятеля Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці. Виконуючи цей послух, о. Василій знову яскраво проявив свої духовні і організаторські таланти. У 2007 році він був переведений на посаду ключаря (помічника настоятеля) кафедрального собору і став надійним помічником митрополита Симеона в усіх справах, які стосуються богослужбового життя головного храму Вінницької єпархії.
Отець Василь був вірним другом, прекрасним наставником для духовенства єпархії. Саме у нього більшість нинішніх кліриків Вінницької єпархії вчилися благоговійному ставленню до богослужіння, акуратності, пунктуальності, ревності у молитві і самовідданості в пастирських трудах.
Впродовж кількох останніх місяців протоієрей Василій Рішко боровся з хворобою, яка знесилила його тіло, але не змогла здолати притаманні йому бадьорість духу і силу віри. Отець Василій відійшов до Бога з молитвою на устах, залишивши після себе добрий духовний спадок на землі, запаливши вогник віри у серцях сотень і тисяч людей, які будуть згадувати його ім’я у своїх молитвах.
Співчуття родині о. Василія від себе і від імені духовенства і вірян Вінницької єпархії висловив Високопреосвященніший митрополит Вінницький і Барський Симеон.
17 листопада, о 16 годині, труну з тілом  спочилого привезуть у Спасо-Преображенський кафедральний собор. О 17 годинірозпочнеться заупокійне вечірнє богослужіння, по завершенні якого буде звершена панахида та читання Євангелія.
18 листопада о 7.30 – часи, Божественна літургія, після якої буде звершено чин відспівування і погребіння.
Вічна пам’ять і Царство Небесне новопреставленому протоієрею Василію!

Памяти митрополита Иринея (Семко) в 40-й день с его блаженной кончины посвящается.

 

1 ноября 2017, в 40-й день с блаженной кончины приснопямьятного Высокопреосвященнейшего Митрополита Нежинского и Прилукского Иринея (Семко), состоятся следующие заупокойные богослужения:в Петропавловском храме Благовещенского мужского монастыря г.. Нежина:
31 октября всенощное заупокойное бдение в 16.00
1 ноября Божественная литургия в 9.00
в Покровском Красногорском Золотоношском монастыре Черкасской епархии:
31 октября всенощное заупокойное бдение в 16.00
1 ноября Божественная литургия в 9.00

 

Церковь отмечает Димитриевскую родительскую субботу

 В 2017 году Димитриевская родительская суббота перенесена из-за совпадения с праздником Казанской иконы Божьей Матери (4 ноября).

Церковь отмечает Димитриевскую родительскую субботу

День поминовения усопших в субботу накануне дня памяти великомученика Димитрия Солунского (8 ноября по новому стилю) был установлен после кровопролитной битвы на Куликовом поле, произошедшей в праздник Рождества Пресвятой Богородицы в 1380 году. Сначала в этот день молились об упокоении именно тех, ценой чьих жизней была одержана победа. Со временем Димитриевская суббота стала днем, когда поминают всех «от века (с начала времен) усопших» христиан.

Как и в другие родительские субботы, утром совершаются заупокойная Литургия и панихида. Накануне вечером служится Великая панихида – Парастас. Перевод этого слова с греческого – «предстояние», «ходатайство» – отражает смысл и значение родительских суббот для верующих. Люди, чей земной путь закончился, уже не могут исправить своих ошибок и покаяться в своих грехах, но живые могут просить у Господа милости для них. Ежедневно христиане молятся за умерших близких, а 7 раз в году вся Русская Православная Церковь обращается к Богу, предстательствуя за всех своих умерших чад.

Димитриевская суббота – последняя родительская суббота в 2017 году. Следующая родительская суббота – 10 февраля 2018 года.

Свято Осенi

Гарною традицією у НВК святого Миколаю стало проведення у жовтні свята осені – свята урожаю. Свято осені – це казка, сповнена яскравих барв і дивовижних персонажів. Святцування видалося особливим і неповторним, і проводилося під гаслом «Осінь завітала – дари принесла». Свято розпочали ведучі, у прекрасних осініх костюмах. Учні мелодійно співали пісні та задушевно читали вірші, у чому переконались гості. Святкування пройшло у сімейній атмосфері. По закінченню учні із задоволенням отримали каравай та солодощі.

Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва.

З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. Козаки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили в її силу й урочисто святкували цей день.

За традицією святкування Покрови по-козацьки на передодні свята в НВК святого Миколая відбулися: інтелектуальний конкурс ,,Математичні розваги,, для учнів 5-7 класів та спортивні ігри ,,Козацькі забави,, для всіх учнів та вчителів.